Силкін Сергій Олександрович

Сергій Силкін був ключовим технічним і творчим фахівцем, який створював звукову частину радіопрограм «Суспільного» в своєму регіоні.

«Я йду, щоб вам було безпечніше», — сказав Сергій мамі у 2022 році. Ця фраза стала символічним уособленням його рішення захищати Україну, навіть ціною власного життя.

Дитинство та освіта. Сергій народився і виріс в Івано-Франківську. З дитинства захоплювався музикою і чотири роки навчався в музичній школі. Активно займався спортом: кудо, плавання, шахи та футбол. Захоплення музикою та звуком привели його на радіо саме як звукорежисера, а не журналіста.

Професійний шлях. У липні 2013 року Сергій приєднався до команди Суспільне «Карпати». У 2015 році за призовом вступив до лав Збройних сил України та служив до квітня 2017-го. Після повернення на Суспільне медійник створив цикл передач на військову тематику. Працював у Франківській редакції до вересня 2021 року.

«Сергій був дуже творчою і неординарною людиною. Саме творча робота, коли треба було фантазувати, щось придумувати, імпровізувати, йому вдавалася найкраще. І ще — голос! Він мав красивий, низького тембру, оксамитовий голос. Саме його радіослухачі чули в багатьох передачах обласного радіо» — ділиться спогадами продюсерка Суспільного «Івано-Франківськ» Галина Держипільська.

Період війни. У лютому 2022 року, на момент початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Сергій був за кордоном, але одразу повернувся, щоб піти на фронт. Його нова «професійна діяльність» полягала вже не в обробці звуку, а в безпосередньому захисті країни на посаді старшого солдата 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади, стрільця мотопіхотної роти. Його мати розповідала, що після першого бою він отримав контузію та втратив слух на одне вухо, але відмовився звертатися до медика, оскільки той був тяжко поранений.

«Його побратиму міна відірвала ступню. Якби він його не витяг, той би просто кров’ю стік. Він однією рукою його тягнув, а іншою відстрілювався. Казав: “Як у тумані все, нічого не пам’ятаю, отямився уже серед своїх”», — каже батько медійника Олександр Силкін.

Старший солдат Сергій Силкін на псевдо Ірокез загинув 17 жовтня 2022 року під час виконання бойового завдання поблизу села Берестове, що неподалік Бахмута на Донеччині.

Таким його пам’ятають. Колеги та близькі описують Сергія як щирого, відкритого й дуже творчого. Мати згадувала, що він був дуже доброю людиною. Хлопець мав спокійну вдачу, завжди допомагав іншим і міг підтримати словом чи посмішкою. 

Пам’ять і спадщина. Після його загибелі ім’я Сергія Силкіна внесли до меморіалу «Реквієм» — проєкта Премії імені Георгія Ґонґадзе, що вшановує загиблих працівників медіа.

Він став 41-м медійником, який загинув унаслідок російської агресії. В Івано-Франківську встановили анотаційну дошка захиснику. Його історія — це нагадування, що журналістика — не просто професія, а покликання, яке іноді вимагає найвищої ціни.